Заїкання (логоневроз) – це розлад мовлення, який може виникнути внаслідок різних причин. Це може бути викликано фізіологічними факторами, такими як відхилення в роботі органів мови або нейромоторні розлади. Це також може бути наслідком психологічних факторів, таких як тривога, стрес, низька самооцінка або минулі травми. Люди із заїканням можуть відчувати повторення слів або звуків, зупинку на середині мови, труднощі з початком мови та небажання говорити. Вони часто уникають розмовних ситуацій, що призводить до соціальної ізоляції та посилює їхній страх і тривогу [1].
Лікування заїкання залежить від причини та тяжкості розладу. У разі фізіологічних розладів, таких як аномалії органів мови або нейромоторики, лікар може призначити медикаментозне лікування або хірургічне лікування. Це для покращення роботи органів мовлення та зменшення симптомів заїкання. Для психологічних розладів, таких як тривога, стрес, низька самооцінка або минулі травми, психологічна терапія або психотерапія може бути корисною. Вони допомагають людям із заїканням вирішити емоційні проблеми, які можуть спричинити труднощі з мовленням [2].
Логопедія – ефективний спосіб покращити плавність мовлення та якість життя людей із заїканням. Пацієнти навчаються таким технікам, як контроль дихання та розслаблення м’язів, які допомагають покращити плавність мови. Логопеди також можуть допомогти пацієнтам розвинути комунікативні навички та подолати стрес від розмови в складних ситуаціях [3].
Важливо, щоб люди із заїканням не падали духом і шукали допомоги для вирішення проблеми. Поліпшення плавності мовлення може значно покращити якість життя та дати можливість людям із заїканням досягти своїх професійних та особистих цілей [4].
Причини заїкання
Заїкання, або лого невроз, є досить поширеним розладом мови у дітей і дорослих. Ця хвороба, яка перешкоджає плавній передачі думок, часто викликає тривогу та стрес у людей, які борються з нею. Заїкання може мати різні причини, включаючи генетику, емоційні розлади, неврологічні або мовленнєві проблеми. При цьому слід зазначити, що не завжди можна чітко вказати, в чому причина проблеми.
Якщо ви заїкаєтеся, важливо проконсультуватися з лікарем. Ваш лікар може порекомендувати логопедичну, поведінкову терапію або ліки залежно від причини та тяжкості розладу. Діагностику та лікування має проводити фахівець, а людям із заїканням потрібна підтримка родини та друзів, щоб підвищити їхню впевненість та полегшити спілкування.
Не слід недооцінювати цю проблему, оскільки порушення мовлення можуть призвести до т. зв “соціальна ізоляція”. Тому важливо, щоб люди із заїканням не відчували себе відкинутими та мали підтримку родини та друзів. Варто заохочувати таких людей до спілкування та участі в громадському та культурному житті. Таким чином вони матимуть кращі шанси розвинути свої мовні навички та таким чином покращити якість свого життя.
Симптоми заїкання
Симптоми заїкання можуть бути різними, але найпоширенішими є:
- Повторення звуків або слів. Люди із заїканням часто повторюють одні й ті самі звуки чи слова, що ускладнює їм спілкування та викликає непотрібні затримки в розмові.
- Подовження часу мовлення – людям із заїканням важко плавно передати думки, що призводить до збільшення часу мовлення та вносить додаткові затримки в розмову.
- Проблеми з плавним спілкуванням — люди із заїканням відчувають труднощі з плавним переказом думок і часто перестають говорити, що ускладнює спілкування та дає змогу зрозуміти наміри того, хто говорить.
- Уникайте певних слів або ситуацій. Люди із заїканням можуть уникати певних слів або ситуацій, які викликають у них стрес. Уникання цих слів або ситуацій може призвести до зниження впевненості в собі та додати додаткового стресу до щоденного спілкування.
- Емоційна напруга під час розмови. Люди із заїканням часто відчувають емоційну напругу під час розмови, що посилює розлад і ускладнює вільне спілкування.
Однак варто пам’ятати, що існують різні методи і прийоми, які допоможуть впоратися із заїканням. Наприклад, вам може бути корисна логопедична терапія, яка дозволяє вдосконалити вашу техніку мовлення та боротися з тривогою та стресом, пов’язаними з мовленням. Також важливо, щоб люди із заїканням мали підтримку з боку родини та друзів, щоб допомогти їм почуватися впевненіше та краще спілкуватися.
Як розпізнати заїкання
Діагностика заїкання – це процес, який повинен проводити фахівець, наприклад, логопед або невролог. Діагностика складається з багатьох етапів, включаючи бесіду з пацієнтом, проведення неврологічного огляду та мовленнєвих тестів. Під час діагностичного процесу також важлива інформація про історію пацієнта, наприклад, вік, тривалість розладу, фактори, що викликають симптоми, і наявність емоційних розладів. Варто також зазначити, що діагностика заїкання є процесом, який може бути складним і вимагає часу та терпіння як від пацієнта, так і від спеціаліста. Усі обстеження та аналізи слід проводити з особливою ретельністю та точністю, щоб надати пацієнту найточніший діагноз і план лікування, який відповідатиме його потребам.
Лікування заїкання
Лікування заїкання є складним процесом, який залежить від багатьох факторів, таких як причина та тяжкість розладу. У більшості випадків логопедична терапія використовується як основна форма лікування і полягає у виконанні спеціальних мовних і дихальних вправ. Ці вправи допомагають зміцнити ваші мовні м’язи та покращити вашу плавність, але це не єдиний спосіб лікування, який може допомогти.
При лікуванні заїкання також важливо проводити поведінкову терапію, яка спрямована на зниження емоційної напруги під час мовлення та усунення факторів, що викликають симптоми заїкання. У деяких випадках необхідна також фармакологічна терапія або психотерапія. Медикаментозна терапія допомагає зменшити симптоми заїкання, особливо при емоційних розладах. Психотерапія, з іншого боку, може допомогти людям із заїканням впоратися зі стресом і тривогою, пов’язаними з розмовою.
Терапія також може використовувати такі методи, як гіпноз, групова або індивідуальна терапія та сімейна терапія. Все залежить від індивідуальних потреб пацієнта і типу заїкання. Найголовніше – підходити до лікування заїкання індивідуально і визначати найбільш ефективну форму терапії в конкретному випадку. Зрештою, за допомогою відповідної терапії більшість людей із заїканням можуть покращитися та насолоджуватися вільним і впевненим спілкуванням.
Джерела:
- [1]: Джон М. Тетновскі, доктор філософії, CCC-SLP, BC-ANCDS. (2011). заїкання. Американська асоціація мовлення, слуху. www.asha.org.
- [2]: Крейг Коулман, PharmD, CDE. (2018). заїкання. Medscape. www.emedicine.medscape.com.
- [3]: Основа заїкання. (n.d.). Терапія. www.stutteringhelp.org.
- [4]: Американська асоціація мовлення, слуху. (n.d.). Заїкання (для підлітків). www.asha.org.