Транзиторні тики – види, діагностика, лікування

Випадкове моргання у дитини може здатися нешкідливим, але чи варто ігнорувати це? Це явище, зване тиками, зустрічається як у дітей, так і у дорослих. Часто ці симптоми не помічаються як нормальна частина дитинства. Тим не менш, транзисторні тики можуть бути ознакою більш глибоких неврологічних проблем. Розглянемо це питання детальніше.

Головна частина

Згідно з останніми дослідженнями, близько 10% дітей дошкільного віку відчувають нервові тики. Вони можуть проявлятися різними способами: кліпанням очей, неспокійним сном, частими скороченнями м’язів і так далі. Деякі діти навіть відчувають тики під час сну.

Ліки, що відпускаються за рецептом, часто використовуються для лікування дитячих тиків, але є багато природних засобів, які можуть допомогти мінімізувати їхній вплив на повсякденне життя вашої дитини. Незалежно від того, який підхід ви виберете, важливо проконсультуватися з лікарем перед початком будь-якого лікування. [1]

Види перехідних тиків

Транзисторні тики, також відомі як нервові тики, — це ненавмисні, швидкі, повторювані рухи або звуки, які важко контролювати. Вони проявляються в різних формах, ось найпоширеніші з них:

1. Прості моторні тики: ці тики зазвичай короткочасні та раптові. Серед найпоширеніших – моргання очима, рухи головою, скорочення м’язів і повороти плеча.
2. Складні моторні тики: це серії скоординованих рухів, які схожі на ходіння по колу, торкання або нюхання інших людей, удари ногою по предметах.
3. Прості слухові (фонетичні) тики: на відміну від моторних тиків, слухові тики включають звуки, які видає людина з тиками. Найпоширенішими є кашель, шипіння, гавкіт або інші звуки.
4. Складні звукові (фонетичні) тики: це тики, які передбачають повторення слів або фраз, часто в неправильному контексті. У деяких випадках ці тики можуть включати ехолалію (повторення слів інших людей) або копролалію (використання вульгарних або недоречних слів).

Важливо пам’ятати, що тики є ненавмисними, а не результатом злої волі чи відсутності дисципліни. Зазвичай вони з’являються в дитинстві, але можуть тривати і в дорослому віці. Якщо тики затяжні, викликають дискомфорт або стрес, варто звернутися до лікаря або психолога. [3]

Лікування транзиторних тиків: ефективні методи

Транзисторні тики часто є тимчасовими та можуть зникати без лікування, але коли вони викликають дискомфорт або заважають повсякденній діяльності, можливі різні стратегії лікування. Ось кілька ефективних методів:

1. Психологічне консультування: багато людей із тиками отримують користь від когнітивно-поведінкової терапії (КПТ), яка допомагає пацієнтам навчитися краще справлятися зі своїми тиками та стресами, пов’язаними з ними. Терапія також може допомогти людині зосередитися на навчанні контролювати тики, а не намагатися їх зупинити.
2. Ліки: деякі тики можна лікувати за допомогою ліків, хоча вони зазвичай призначаються для більш важких випадків, які не піддаються іншим формам лікування. Ліки можуть допомогти зменшити тяжкість і частоту тиків, але вони також можуть мати побічні ефекти.
3. Навчання: розуміння того, що таке тики та як їх контролювати, є ключовою частиною лікування. Знання цього може допомогти зменшити тривогу та стрес, пов’язані з тиками, а також збільшити відчуття контролю над власним тілом і розумом.
4. Соціальна підтримка: підтримка сім’ї, друзів, вчителів і терапевтів є важливою для людей з тиками. Це може допомогти їм впоратися з проблемами тиків, а також покращити їхнє самопочуття та якість життя.
5. Розслаблення та медитація. Такі методи розслаблення, як глибоке дихання, медитація та йога, можуть допомогти зменшити стрес, який часто посилює тики.
6. Здоровий спосіб життя: регулярна фізична активність, здорове харчування, повноцінний сон і відмова від кофеїну можуть допомогти зменшити тяжкість тиків.

Пам’ятайте, що лікування має бути адаптоване до індивідуальних потреб кожної людини. Не всі методи лікування підійдуть для всіх, тому важливо проконсультуватися зі своїм лікарем або спеціалістом з психічного здоров’я, щоб знайти найкращий підхід до лікування. [2]

Діагностика транзиторних тиків: як їх розпізнати?

Діагноз транзистичних тиків часто базується на симптомах та історії хвороби пацієнта. Багато людей з цим захворюванням починають відчувати тики в дошкільному або шкільному віці. Ось процес, який лікар зазвичай проходить, щоб поставити діагноз:

1. Анамнез: Ваш лікар запитає про ваші симптоми, коли вони почалися, як часто вони виникають, і чи є якісь фактори, які, здається, викликають або погіршують їх. Лікар також може захотіти знати сімейну історію хвороби, включно з тим, чи хворіли вони в інших членів сім’ї
2. Фізичне обстеження: хоча тики зазвичай діагностують на основі симптомів, ваш лікар може провести медичне обстеження, щоб виключити інші причини. Це може включати оцінку нервів і м’язів.
3. Спостереження: лікар може захотіти спостерігати. У деяких випадках для цього може знадобитися кілька візитів, оскільки тики можуть змінюватися з часом.
4. Діагностичні критерії: щоб поставити діагноз транзисторних тиків, вони повинні відповідати певним критеріям. Наприклад, вони мають виникати кілька разів на день, майже щодня протягом принаймні року, а перші симптоми мають виникати до 18 років. [4]

Підсумок

Хоча дитячі тики можуть здаватися неприємними, важливо пам’ятати, що більшість із них є лише тимчасовими та зникають самі по собі. Однак важливо стежити за ситуацією і звертатися до лікаря, якщо тики тривають більше року, викликають стрес у дитини або поєднуються з іншими проблемами зі здоров’ям.

Джерела

1. [1]: Закон про охорону здоров’я
2. [2]: Постанови Уряду про охорону здоров’я дітей
3. [3]: Звіт Всесвітньої організації охорони здоров’я про нервові тики у дітей
4. [4]: Медичні дослідження щодо причин та лікування тиків

Поділитися