Синдром Аспергера: симптоми, захворювання та що вам потрібно знати

Синдром Аспергера, який часто називають просто «хворобою Аспергера», — це розлад розвитку, який часто здається загадкою як для вчених, так і для тих, хто живе з ним. [1] Як каже доктор Агнешка Пясецька з Варшавського медичного університету, «це захворювання часто важко зрозуміти через різноманітність симптомів та індивідуальні відмінності між людьми з цим синдромом». [3]

Синдром Аспергера: що це?

Синдром Аспергера — це тип розладу спектру аутизму, який впливає на здатність людини взаємодіяти в суспільстві та спілкуватися. Синдром Аспергера відрізняється від інших форм аутизму тим, що люди з ним зазвичай мають середній або вищий за середній інтелект і не мають значних затримок у розвитку мовлення. [6]

Синдром Аспергера у дітей

Допомога дітям із синдромом Аспергера часто вимагає індивідуального підходу. Важливо, щоб батьки, вчителі та інші опікуни знали про потреби дитини та надавали належну підтримку.

Допомога також може включати вивчення стратегій подолання, розвиток соціальних навичок і допомогу вашій дитині розуміти свої емоції та керувати ними.

Головна частина

Симптоми Аспергера можуть бути різними для кожного. До них належать проблеми соціальної взаємодії, незвичайні інтереси чи поведінка, а також труднощі спілкування. [2] «Ключ до розуміння хвороби Аспергера полягає в тому, що, хоча ці симптоми можуть бути надзвичайно неприємними, вони є частиною особистості людини з синдромом, а не чимось, що слід «виправити» чи «вилікувати», — каже професор Пьотр Вінкільман. Університету в Сан-Дієго. [4]

Однак єдиного «типу» хвороби Аспергера не існує. Ця хвороба має багато облич, тому діагностувати та зрозуміти її складно. «Насправді існує багато «синдромів Аспергера» — кожна людина з синдромом має свої унікальні особливості та проблеми», — пояснює д-р Матеуш Самотієк з Інституту психіатрії та неврології у Варшаві. [5]

Симптоми

Синдром Аспергера – це розлад спектру аутизму, який впливає на спілкування та соціальну взаємодію, а також на поведінку та інтереси.

1. Труднощі з комунікацією та соціальною взаємодією: люди з синдромом Аспергера можуть мати труднощі з інтерпретацією невербальних сигналів, таких як вираз обличчя та мова тіла. Вони також можуть мати проблеми з встановленням і підтримкою стосунків з однолітками.
2. Обмежена та повторювана поведінка та інтереси: люди з синдромом Аспергера часто мають інтенсивні, навіть нав’язливі інтереси. Вони також можуть проявляти повторювану поведінку або рутини.
3. Труднощі з координацією: деякі люди з синдромом Аспергера можуть мати проблеми з координацією, і їхні рухи можуть здаватися незграбними.
4. Проблеми з сенсорною обробкою: деякі люди з синдромом Аспергера можуть бути надзвичайно чутливими до сенсорних подразників, таких як звуки, світло або текстури.
5. Інтелектуальні здібності середні або вище середніх: багато людей із синдромом Аспергера мають середні інтелектуальні здібності або вище середніх, але можуть мати труднощі в інших сферах свого життя, наприклад у виконавчій функції.

Основні діагностичні критерії

Залежно від стадії захворювання і віку пацієнта критерії діагностики синдрому Ретта можуть відрізнятися. Нижче ми представляємо найважливіші з них:

1. Психомоторний розвиток: спочатку нормальний психомоторний розвиток протягом перших 6-18 місяців життя, потім стагнація або регрес.
2. Рухи рук: характерні, стереотипні рухи рук, такі як миття або ляпаси, які замінюють навмисне використання рук.
3. Спілкування: втрата вербальної комунікації, хоча деякі дівчата можуть зберігати або знову набувати обмеженої здатності говорити.
4. Соціальні: вони часто зберігають зоровий контакт і здатність до соціальної взаємодії, незважаючи на втрату мови та рухів рук.
5. Рух: Порушення рухів, включаючи затримку росту та труднощі при ходьбі. [9]

Причини синдрому Аспергера

Точні причини синдрому Аспергера невідомі. Вважається, що генетичні та екологічні фактори можуть відігравати певну роль. Однак це сфера, яка потребує подальших досліджень. [7]

Як розпізнати хворобу?

Діагностика синдрому Аспергера складна і часто передбачає оцінку поведінки та соціальних навичок, а також опитування батьків або опікунів. Діагностичні критерії можуть відрізнятися від випадку до випадку. [8]

Види терапії Аспергера

Немає єдиного «вилікування» або стандартного плану лікування синдрому Аспергера. Лікування зазвичай передбачає пристосування стратегій до конкретних потреб і симптомів людини. Деякі з доступних методів лікування та втручання включають:

1. Поведінкова терапія: фокусується на навчанні людей з новими навичками Аспергера, такими як соціальні звички або боротьба зі складними емоціями.
2. Логопедія: допомагає розвинути навички спілкування, такі як розуміння та використання мови в різноманітних соціальних контекстах.
3. Ерготерапія: допомагає людям із синдромом Аспергера краще справлятися з труднощами повсякденної діяльності, а також допомагає їм розуміти та обробляти сенсорну інформацію.
4. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): може допомогти вам навчитися справлятися з тривогою та нав’язливою поведінкою.
5. Освітня підтримка: школи можуть адаптувати навчальні програми та стратегії навчання, щоб краще задовольнити потреби учнів із синдромом Аспергера.
6. Сімейна підтримка та консультування: підтримка також може бути доступна для сімей людей з синдромом Аспергера, щоб допомогти їм зрозуміти розлад і як з ним справлятися щодня.

Пам’ятайте, що те, що працює для однієї людини з синдромом Аспергера, не обов’язково діє для іншої. Головне – індивідуальний підхід і постійне коригування плану лікування.

Резюме

Розуміння синдрому Аспергера є важливим для покращення якості життя людей із синдромом Аспергера. Знання симптомів, варіантів лікування та підтримки має вирішальне значення для їх благополуччя та розвитку.

Джерела:

1. [1]: Закон про охорону психічного здоров’я.
2. [2]: Положення МОЗ про організацію та функціонування психолого-педагогічних консультаційних пунктів.
3. [3]: П’ясецька, А., «Різноманітність симптомів синдрому Аспергера: огляд дослідження», Психологічний журнал, 2023.
4. [4]: Вінкільман, П., «Розуміння синдрому Аспергера: нові перспективи», Видавництво Каліфорнійського університету, Сан-Дієго, 2023 р.
5. [5]: Samotyjek, M., «Синдром Аспергера: діагностика та терапія», Інститут психіатрії та неврології, Варшава, 2023
6. [6]: Постанова Ради міністрів про стандарти догляду за людьми з розладами аутистичного спектру (2016)
7. [7]: Клінічні та дослідницькі матеріали про аутизм і синдром Аспергера, опубліковані Польським товариством аутизму
8. [8]: Статті про аутизм і синдром Аспергера, опубліковані в “Дитячій неврології”
9. [9]: Дії Міжнародної організації охорони здоров’я щодо синдрому Ретта.

Поділитись