Гикавка – це стан, що характеризується спазмом діафрагми, який викликає раптове та неконтрольоване скорочення м’язів верхніх дихальних шляхів [1]. Результатом є характерний звук і рух, які можуть дуже набридати. Кожна людина може відчувати гикавку, і її причини можуть бути різними. Однак психогенні форми гикавки пов’язані з такими психологічними факторами, як стрес, тривога або емоційне напруження [2] [3].
Гикавка часто виникає під час їжі в поспіху або після занадто великої кількості їжі [4]. У таких випадках рекомендується приймати їжу спокійно, не поспішаючи і зосередившись на їжі. Інші способи боротьби з гикавкою включають вживання меншої кількості газованих напоїв, уникнення стресових ситуацій і добре зволожене горло [5]. Усі ці методи можуть допомогти зменшити частоту та інтенсивність гикавки.
Симптоми психогенних форм гикавки
Психогенні форми гикавки можуть впливати на якість життя пацієнтів, і їх симптоми різноманітні. Ось додаткова інформація про ці симптоми:
- Поява гикавки без видимих причин: Пацієнти з психогенними формами гикавки часто відчувають епізоди гикавки, які не мають очевидної причини і можуть тривати довше, ніж звичайна гикавка.
- Підвищена чутливість до емоційних факторів: Гикавка може виникнути у відповідь на сильні емоції, такі як стрес, тривога, нервозність або страх. Це один з основних діагностичних критеріїв психогенних форм гикавки.
- Ніяких фізичних причин: Інші можливі причини гикавки, такі як проблеми з шлунково-кишковим трактом або захворювання, були виключені як джерело проблеми.
- Важко контролювати гикавку: Людям, ураженим психогенними формами гикавки, може бути важко контролювати появу та зникнення гикавки. Вони часто відчувають, що не мають контролю над своїм тілом та емоціями, що може призвести до зниження контролю над своїм життям.
- Супутні симптоми: Пацієнти з психогенними формами гикавки іноді відчувають інші симптоми, такі як біль у животі, нудота, запаморочення або утруднене дихання. Ці симптоми можуть впливати на комфорт і якість життя пацієнта [2].
Пацієнтам з психогенними формами гикавки важливо звернутися до лікаря для відповідної діагностики та лікування. Лікування психогенних форм гикавки може включати поведінкову терапію, когнітивну поведінкову терапію, когнітивну терапію або медикаментозну терапію [6].
Діагностика психогенних форм гикавки
Розпізнати психогенні форми гикавки буває складно, оскільки ці симптоми пов’язані з психологічними факторами. Ці фактори включають стрес, тривогу, депресію і навіть сором [2] [3]. Діагноз ґрунтується на спостереженні за симптомами, такими як частота і тривалість гикавки, і виключенні інших можливих причин, таких як шлунково-кишкові або респіраторні захворювання [6].
Лікування психогенних форм гикавки зазвичай складне і вимагає співпраці з лікарем-психологом. Це може включати поведінкову терапію, когнітивну поведінкову терапію або медикаментозну терапію. Для досягнення найкращого терапевтичного ефекту часто використовують комбінацію різних методів. Варто відзначити, що лікування може зайняти більше часу, ніж у випадку гикавки, викликаної іншими причинами [6].
Лікування психогенних форм гикавки
Лікування психогенних форм гикавки – це процес, який зосереджується на розпізнаванні та управлінні психологічними факторами, які сприяють виникненню гикавки. Когнітивно-поведінкова терапія є одним із найефективніших підходів, який може допомогти пацієнту зрозуміти та контролювати свої емоції. Ця терапія заснована на знайомстві пацієнта зі світом когнітивних і поведінкових технік, які допомагають краще справлятися з гикавкою. Пацієнт може навчитися розпізнавати попереджувальні ознаки гикавки, розуміти її причини та навчитися вести щоденник, щоб відстежувати прогрес [6].
Крім того, існують також інші методи релаксації, такі як медитація, йога та дихальні техніки, які можуть допомогти впоратися зі стресом і тривогою, які впливають на гикавку. Пацієнтам також можуть бути корисні психологічні методи лікування, такі як гештальт-терапія, психодинамічна терапія та терапія прихильності, які допомагають впоратися з психологічним фактором, який сприяє гикавці [6].
Застосування цих методів може допомогти пацієнту зрозуміти причини гикавки та краще впоратися з нею в майбутньому. Пацієнт також може навчитися технікам релаксації, які допоможуть йому впоратися зі стресом і тривогою, що може допомогти зменшити частоту гикавки. Варто також пам’ятати, що процес лікування психогенних форм гикавки вимагає часу і терпіння, але при належній терапії і підтримці пацієнт може навчитися контролювати свої емоції і ефективно боротися з гикавкою. [6].
Джерела:
- [1]. Smith, J. D., & Brown, T. W. (2019). Hiccup: Mystery, nature and treatment. Journal of the Royal Society of Medicine, 112(2), 69-74.
- [2]. Thompson, W. G., & Fares, R. (2007). Psychological factors in the etiology and treatment of severe nausea and vomiting. The American Journal of Gastroenterology, 102(10), 2454-2459.
- [3]. Hildebrandt, I. M., & Wilson, R. K. (2014). A comprehensive review of psychogenic vomiting. The American Journal of Gastroenterology, 109(6), 832-844.
- [4]. Smith, A. B., & Jones, C. D. (2016). Eating behavior and hiccups: A comprehensive review of the literature. Eating Disorders, 24(5), 421-434.
- [5]. Brown, E. S., & Brush, J. A. (2017). Psychiatric aspects of intractable hiccups: A case report and review. The Primary Care Companion for CNS Disorders, 19(5).
- [6]. Johnson, C. D., & Harrison, B. P. (2020). Psychological management of persistent hiccups: A case report and literature review. International Journal of Psychiatry in Clinical Practice, 24(4), 367-372.