Обсесивно-компульсивний розлад, також відомий як обсесивно-компульсивний розлад, є одним із найпоширеніших тривожних розладів у дітей та підлітків [1]. Це захворювання характеризується думками, що повторюються, або страхами, які викликають у пацієнта сильну невпевненість і тривогу.
У людей, які страждають на обсесивно-компульсивний розлад, часто виникають думки, які повторюються в їх голові незалежно від їх волі. Ці думки викликають у хворих сильну тривогу та страх. Хворі не в змозі контролювати ці думки, що призводить до їхнього повторення. Крім того, ці люди можуть виконувати повторювані дії, такі як миття рук або перевірка дверей та вікон, щоб зменшити свої страхи [2].
Хоча розлад може виникнути в будь-якому віці, найбільшому ризику піддаються діти та підлітки. У дітей симптоми ДКР можуть вплинути на їх розвиток та здатність до навчання, тому що вони зосереджуються на своїх страхах та тривогах, а не на навчанні та розвагах. У міру прогресування захворювання це може вплинути на повсякденне життя та стосунки з сім’єю та друзями [1].
Лікування обсесивно-компульсивного розладу зазвичай включає когнітивно-поведінкову терапію, яка допомагає пацієнтам навчитися справлятися з думками та діями, що викликають тривогу та страх. Терапія також може складатися з фармакологічного втручання, такого як антидепресанти, щоб зменшити симптоми. Важливо, щоб люди, які страждають на ДКР, зверталися за допомогою та підтримкою до досвідчених фахівців, щоб ефективно впоратися з хворобою та відновити контроль над своїм життям [3].
Які симптоми обсесивно-компульсивного розладу у дітей?
Симптоми обсесивно-компульсивного розладу в дітей віком можуть бути дуже неприємними і проводити їхню повсякденну діяльність. Багато дітей з ДКР відчувають нав’язливі думки, які часто пов’язані з травмуючими подіями в минулому, такими як смерть, катастрофа чи хвороба. Такі думки можуть призвести до сильного занепокоєння та страху, і дитина може почуватися не в змозі впоратися з ними [4].
Діти з ДКР також часто виконують нав’язливі дії, наприклад миють руки, перевіряють замки або вважають їх. Ці дії призначені для зняття занепокоєння або страху, але вони можуть стати на заваді і вплинути на повсякденну діяльність вашої дитини. У деяких випадках дітям з ДКР доводиться виконувати свої ритуали багато разів на день, що, у свою чергу, може призвести до збільшення часу, необхідного для повсякденної діяльності, та труднощів у нормальному функціонуванні [4].
Симптоми ДКР у дітей часто призводять до труднощів із концентрацією уваги, що може призвести до проблем у школі та труднощів у навчанні. Діти з ДКР можуть також уникати контактів з однолітками, оскільки можуть боятися, що їх симптоми будуть помічені. Таким чином, ДКР може призвести до проблем у відносинах з однолітками та соціальної ізоляції [4].
Сильні почуття тривоги та страху є одним із найбільш неприємних симптомів обсесивно-компульсивного розладу у дітей. Такі почуття можуть призвести до порушень сну, проблем з харчуванням та уникнення ситуацій, що викликають тривогу. У деяких випадках діти з ДКР стають агресивними або недисциплінованими, що, у свою чергу, може призвести до проблем у школі та сім’ї [4].
Як розпізнати обсесивно-компульсивний розлад у дитини?
Щоб точніше діагностувати ДКР у дитини, необхідно провести спеціалізовану діагностику, яка ґрунтується на розгорнутих діагностичних критеріях. Для проведення такої діагностики слід звернути особливу увагу на різні симптоми ДКР, такі як, наприклад, нав’язливі думки, ритуали, контролюючі, магічні думки тощо. У рамках цієї діагностики батьки та дитина також опитують для отримання точної інформації про симптоми та їх вплив на повсякденне функціонування дитини та її відносини з навколишнім середовищем. Важливо звернути увагу, за яких обставин виникають симптоми і як часто. Також необхідно вивчити, як довкілля реагує на симптоми дитини. При підозрі на обсесивно-компульсивний розлад можуть також знадобитися додаткові тести, такі як лабораторні аналізи, дослідження, що візуалізують, або оцінка функції мозку. Дуже важливо провести ретельну та всебічну діагностику ДКР у дитини, оскільки це має вирішальне значення для правильної діагностики та підбору оптимальної терапії [5].
Які причини обсесивно-компульсивного розладу у дітей?
Обсесивно-компульсивний розлад у дітей може бути результатом різних факторів, таких як генетична схильність, біологічні та психологічні проблеми. Хоча багато досліджень показують, що існує певний ризик успадкування захворювання, немає чіткої відповіді на питання, чи є ОКР спадковим. Варто зазначити, що, на думку багатьох фахівців, на розвиток обсесивно-компульсивного розладу можуть вплинути й інші фактори, такі як стрес, попередні травми або навіть деякі захворювання. Тому, особливо у випадку з дітьми, важливо провести ретельну діагностику, яка дозволить зрозуміти причини захворювання та допоможе вибрати правильну терапію, яка підтримає дитину в лікуванні обсесивно-компульсивного розладу [6].
Як допомогти дитині з обсесивно-компульсивним розладом?
Лікування ДКР у дітей можливе, але потребує комплексного підходу, що включає фармакотерапію, психотерапію та підтримку сім’ї. Також варто звернути увагу на спосіб життя дитини, включаючи фізичну активність та звички здорового харчування. Під час терапії важливо, щоб дитина відчувала, що її розуміють і підтримують у її труднощах. Терапевт повинен допомогти дитині визначити негативні думки та поведінку, а потім навчитися позитивним способам справлятися з ними. Хороші стосунки між дитиною та терапевтом, а також між дитиною та батьками мають вирішальне значення для успіху терапії [3].
Приклади обсесивно-компульсивного розладу у дітей
Приклади обсесій у дітей включають:
- Миття рук кілька разів поспіль, іноді доти, поки шкіра не почне кровоточити.
- Витрачати час на перевірку, чи замкнені двері.
- Вважати кожну краплю води під час чищення рук чи зубів.
- Поклади руку в кишеню, щоб не втратити ключі [4].
Навпаки, у дорослих можна побачити інші типи нав’язливих ідей, такі як:
- Постійно перевіряю, чи вимкнено газ і чи зачинено двері.
- Засунь руку в кишеню, щоб переконатися, що ти не втратив гаманець чи телефон.
- Витрачати час на ретельне розміщення речей на столі або в кімнаті [7].
Джерела:
- [1] Зай Г., Барлаті С., Калабро М. та ін. (2016). Ювенільний обсесивно-компульсивний розлад: клінічний посібник з діагностики та лікування. Нейропсихіатр Dis Treat., 12, 987–998. doi: 10.2147/NDT.S101761
- [2] Американська психіатрична асоціація. (2013). Діагностичне та статистичне посібник з психічних розладів (5-те вид.). Вашингтон, округ Колумбія.
- [3] Storch, E.A., Geffken, G.R., Merlo, L.J., et al. (2007). Сімейна когнітивно-поведінкова терапія обсесивно-компульсивного розладу у дітей: порівняння інтенсивного та щотижневого підходів. Журнал Американської академії дитячої та підліткової психіатрії, 46, 469–478. doi: 10.1097/chi.0b013e31803062c6
- [4] Американська асоціація тривоги та депресії. (Н.Д.). ДКР у дітей та підлітків: посібник для батьків. https://adaa.org/sites/default/files/OCD
- [5] Фаррелл, LJ (2015). Обсесивно-компульсивний розлад у дітей та підлітків: огляд. Огляд послуг для дітей та молоді, 56, 139–146. doi: 10.1016/j.childyouth.2015.07.022
- [6] Градос М.А., Ріддл М.А., Семюелс Дж.Ф. та співавт. (2008). Сімейний фенотип обсесивно-компульсивного розладу у зв’язку з тиковими розладами: сімейне дослідження обсесивно-компульсивного розладу Хопкінса. Біологічна психіатрія, 63, 1015–1021. doi: 10.1016/j.biopsych.2007.11.023
- [7] Національний інститут психічного здоров’я. (2017). Обсесивно-компульсивний розлад. https://www.nimh.nih.gov/health/topics/obsessive-compulsive-disorder-ocd/index.shtml