Компульсивні розлади особистості стають все більш актуальною темою в медицині та психології. Як зазначив доктор Ян Ковальський з Варшавського медичного університету, «компульсивна особистість, що характеризується постійною компульсивною дією, стає викликом для сучасних спеціалістів» [4]. Дослідження показують збільшення кількості випадків, особливо серед дітей.
Характеристика компульсивних розладів особистості
Компульсивно-обсесивний розлад особистості (також відомий як ананкастичний розлад особистості) є одним із розладів особистості в групі розладів особистості типу С (тривожних, що уникають). Він характеризується хронічною схемою впорядкованості, перфекціонізму та контролю, яка починається в ранньому дорослому віці. [1]
Основні симптоми та дії компульсивної особистості
Компульсивний розлад особистості (ОКР) часто плутають з обсесивно-компульсивним розладом (ОКР), але це два різних захворювання. Хоча обидва вони пов’язані з компульсіями та нав’язливими ідеями, ОКР більше зосереджується на хронічних моделях поведінки та думках, пов’язаних з контролем, порядком і перфекціонізмом. [3]
Основними симптомами і діями, характерними для компульсивного розладу особистості, є:
- Впорядкованість: ця людина приділяє надмірну увагу деталям, правилам, спискам, порядку, організації або розкладу до такої міри, що ігнорує основну мету діяльності.
- Небажання викидати речі: люди з ОКР можуть накопичувати речі, навіть якщо вони не мають цінності.
- Нездатність виконувати завдання: через їхнє прагнення до досконалості їм може бути важко виконати завдання, оскільки вони завжди шукають «ідеальне» рішення.
- Хронічне неприйняття рішень: ці люди часто відкладають або уникають прийняття рішень через страх зробити помилку.
- Надмірна зосередженість на роботі та продуктивності: люди з ОКР настільки зосереджені на своїй роботі, що часто нехтують розвагами, друзями та навіть родиною.
Компульсивний розлад особистості у дітей
Компульсивний розлад особистості (ОКР) зазвичай діагностують у дорослих, але деякі симптоми можна спостерігати й у дітей. Варто відзначити, що діти знаходяться в процесі розвитку, тому в міру дорослішання їх поведінка може змінюватися. Однак раннє розпізнавання та втручання можуть допомогти вашій дитині впоратися з труднощами та уникнути більш серйозних проблем у дорослому віці. [5]
Симптоми компульсивного розладу особистості у дітей включають:
- Перфекціонізм: дитина може прагнути до досконалості у своїй шкільній роботі, іграшках, письмі чи малюванні. Він може дуже критично ставитися до себе, якщо робить помилку або не виправдовує своїх власних очікувань.
- Потреба в контролі: діти зі схильністю до ОКР можуть хотіти контролювати своє оточення, свої речі та навіть інших людей. Вони також можуть неохоче делегувати завдання.
- Жорстке мислення: дитина може триматися своїх переконань і не бути відкритою для інших точок зору чи способів дій.
- Упорядкованість: може спостерігатися надмірна увага до впорядкованості та організації. Дитина може проводити багато часу, розставляючи іграшки певним чином або сортуючи за кольорами.
- Надмірна стурбованість помилками: такі діти часто уникають пробувати щось нове, боячись зробити помилку.
- Зосередьтеся на правилах і розпорядку дня: дитина може бути дуже прив’язаною до розпорядку дня і чинити опір, якщо щось заважає її розпорядку дня.
- Небажання викидати речі: дитина може чіплятися за старі предмети, незалежно від того, потрібні вони чи ні.
Лікування компульсивної особистості
Компульсивний розлад особистості (ОКР) є одним із розладів особистості, який характеризується інтенсивною потребою в порядку, перфекціонізмом і контролем над ситуаціями та людьми. Людям із цим розладом часто важко бути гнучкими та відкритими до нового досвіду, що може призвести до розчарування та напруги у соціальних стосунках. Лікування ОКР зосереджується на допомозі пацієнту зрозуміти джерела його компульсії та навчитися стратегії боротьби з ними.
Методи лікування включають:
- Психотерапія: це основне лікування OCS. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є найбільш часто використовуваною формою психотерапії для людей з цим розладом. Це допомагає пацієнтам зрозуміти причини своєї поведінки та почуттів, а потім навчитися новим, більш здоровим способам мислення та дій.
- Ліки. Незважаючи на те, що ліків, спеціально призначених для лікування ОКР, немає, деякі антидепресанти (СІЗЗС) можуть бути корисними для лікування деяких симптомів, таких як тривога та нав’язливі думки.
- Групи підтримки: пацієнтам часто корисно брати участь у групах підтримки, де вони можуть поділитися своїм досвідом з іншими, хто має подібні проблеми.
- Техніки релаксації: медитація, глибоке дихання, йога та біологічний зворотний зв’язок можуть допомогти зменшити тривогу та стрес, пов’язані з OCI.
- Освіта: Розуміння розладу є ключовим для лікування. Чим більше пацієнт знає про свій розлад, тим легше йому з ним впоратися.
- Сімейна терапія: це часто допомагає, коли розлад впливає на сімейні стосунки. Це допомагає родині зрозуміти розлад і навчитися кращих способів спілкування.
- Тренування соціальних навичок: може допомогти людям з ОКР розвивати та підтримувати здорові стосунки. [2]
Підсумки
Компульсивний розлад особистості (ОКР) є одним із найбільш складних і неоднозначних розладів, з якими можуть зіткнутися фахівці з психічного здоров’я. Це створює труднощі не тільки для людини, ураженої цим розладом, але й для її оточення, особливо родичів і родини. Проте існують ефективні методи лікування та підтримки цих людей.
Джерела:
- [1]: Закон про охорону психічного здоров’я
- [2]: Постанова Ради Міністрів про лікування психічних розладів
- [3]: Статистичні дані про компульсивні розлади в Польщі
- [4]: Ковальський Я., «Компульсивно-обсесивні розлади у дітей», Wydawnictwo Mediczne, Варшава, 2022 р.
- [5]: Gazeta Medyczna, «Компульсивність серед дітей», 2021
