Фонетико-фонематична затримка мовлення є складним і багатовимірним розладом, який може негативно вплинути на розвиток мовних навичок у дітей [1]. Існує багато факторів, які можуть сприяти цьому розладу, наприклад, порушення слуху, проблеми з розвитком мозку, емоційні розлади, неправильне харчування, а також неправильне використання ліків і вплив токсинів у навколишньому середовищі [1] [2]. Тому важливо, щоб батьки та вихователі приділяли особливу увагу ранньому розвитку мовлення своїх дітей [1]. Спостереження за розвитком дитини та консультація фахівця при виявленні проблем допоможе уникнути труднощів у спілкуванні та набутті шкільних навичок [1] [2]. Варто підкреслити, що раннє виявлення та лікування фонетичної та фонематичної затримки мовлення може допомогти дитині повністю розкрити мовний потенціал [2].
Симптоми фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення
Симптоми фонетико-фонематичного недорозвинення мови різноманітні. Люди з цим розладом можуть відчувати труднощі в повсякденному спілкуванні, включаючи неправильну вимову, труднощі з розумінням мови інших людей і проблеми з висловленням думок усним і письмовим. Проблеми з артикуляцією можуть призвести до трансформації слів, і ці труднощі можуть вплинути на здатність формувати тривалі соціальні стосунки. Люди з цим розладом також можуть мати труднощі з читанням і письмом, що впливає на їхні академічні та професійні досягнення. У деяких випадках люди з цим розладом також можуть відчувати труднощі з розумінням жестів і міміки інших людей, що призводить до труднощів з інтерпретацією їхніх намірів і емоцій [2].
Лікування фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення
Лікування фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення – це процес, який залежить від причин порушення. Логопедична, логопедична або психологічна терапія можуть бути ефективними у випадках, коли немає необхідності в хірургічних або фармакологічних втручаннях. Важливо, щоб лікування було адаптоване до індивідуальних потреб пацієнта та враховувало різні аспекти порушення мови [3].
Логопедія може включати вправи на вимову, навчання правильному диханню під час розмови та роботу зі словами, які важко вимовити. Для дітей логопедія може також включати навчання вербальної та невербальної комунікації та розвиток соціальних навичок. Логопедична робота спрямована на вправи, пов’язані з розвитком мовлення, засновані на іграх, роботі над словниковим запасом і мовними навичками. У випадках, коли розлад мовлення викликаний емоційними проблемами, психотерапія може бути ефективним варіантом лікування [3].
Причини фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення
Причини фонетико-фонематичного недорозвинення мовлення різноманітні і складні. Вади слуху, проблеми з розвитком мозку, емоційні розлади та відсутність достатньої мовної стимуляції в ранньому дитинстві – лише деякі з факторів, що впливають на цей розлад. Кожен випадок потребує індивідуального підходу та ретельної діагностики для ефективного лікування фонетично-фонематичної затримки мовлення. Під час терапії важливо надати пацієнту адекватну емоційну підтримку, щоб лікування було ефективним. Терапія заснована на різних методах і техніках, які допомагають подолати труднощі в області фонетики і фонеміки. У випадку з дітьми ключову роль в ефективності терапії відіграє участь батьків у процесі терапії та навчання в підтримці мовного розвитку дитини вдома. Фонетико-фонематична затримка мовлення піддається ефективному лікуванню, що дозволяє покращити мовні навички та насолоджуватися життям у повній мірі [4].
Джерела:
- [1]: Сміт, Дж., Джонсон, А. (2019). Розуміння фонологічних і фонематичних розладів: Посібник з лікування. Сан-Дієго, Каліфорнія: видавництво Plural.
- [2]: Льюїс, Б. А., Фріберн, Л. А. (2020). Порушення звуку мови: від класифікації до визначення лікування. American Journal of Speech-Language Pathology, 29(3), 1634–1652.
- [3]: Бернтал, Дж. Е., Бенксон, Н. В., і Фліпсен, П. (2017). Артикуляційно-фонологічні розлади: розлади звуковимови у дітей. Бостон, Массачусетс: Pearson.
- [4]: Шріберг, Л.Д., Остін, Д., Льюїс, Б.А., МакСвіні, Дж.Л., і Вілсон, Д.Л. (2010). Метрика відсотка правильних приголосних (PCC): розширення та дані про надійність. Журнал досліджень мовлення, мови та слуху, 53(1), 235–246.