Емоційно нестабільний розлад особистості є серйозним станом, який передбачає емоційну нестабільність і може мати негативний вплив на життя людини та її близьких [1]. У статті ми розповімо, що це за розлади, які вони симптоми, які причини їх виникнення, як діагностувати та які є варіанти лікування, як фармакологічного, так і психотерапевтичного [2] [3].
У нашому тексті ми також зосередимося на розвитку здатності справлятися з емоціями, що допоможе людям, які страждають від цього захворювання, мінімізувати його вплив на повсякденне життя [3]. Ми обговоримо різні способи допомоги людям із цим захворюванням, включаючи поведінкову, когнітивно-поведінкову, діалектико-поведінкову терапію, а також групову терапію, яка допомагає розвинути навички міжособистісного спілкування, покращити психічне та соціальне функціонування та підвищити самооцінку [3]. Далі в статті ми також представимо способи зменшення впливу розладу на професійне та приватне життя [3].
Симптоми емоційного маркування
Люди, які страждають на емоційну лабільність, часто стикаються з різними симптомами, які впливають на їхнє повсякденне життя. Нижче наведено деякі з цих симптомів:
- Сильні страхи та занепокоєння щодо покинутості, які часто змушують людей уникати близьких стосунків і призводять до ізоляції [4].
- Лабільність настрою, включаючи епізоди депресії, гніву або ейфорії, які можуть тривати від кількох годин до кількох днів і призводити до значних змін у поведінці та мисленні [4].
- Труднощі в підтримці здорових міжособистісних стосунків, що є результатом емоційної нестабільності та імпульсивних реакцій [4].
- Імпульсивні тенденції, такі як надмірна витрата, залежність від речовин, самоушкодження або поспішні рішення, які впливають на функціонування в повсякденному житті [4].
- Страх самотності та страх бути відкинутим, що може призвести до уникнення нових соціальних ситуацій і ускладнити розвиток здорових стосунків [4].
Діагностика та діагностичні критерії
Діагноз прикордонного емоційного розладу базується на відповідності конкретним діагностичним критеріям. Відповідно до міжнародної класифікації МКБ-10, людина, яка страждає на цей розлад, має проблеми з підтримкою стабільних міжособистісних стосунків і відчуває принаймні п’ять із перерахованих симптомів, таких як імпульсивність, лабільність настрою або аутоагресивні дії [4].
Варто зазначити, що люди з цим розладом часто відчувають сильні та бурхливі емоції, які можуть призвести до проблем у повсякденному функціонуванні. Крім того, прикордонний емоційний розлад часто плутають з іншими психічними розладами, тому важливо, щоб діагноз був точним і базувався на об’єктивних критеріях [4].
Для лікування прикордонного емоційного розладу використовуються різні методи лікування, такі як когнітивна поведінкова терапія, діалектична поведінкова терапія та психодинамічна психотерапія [4]. Важливо, щоб лікування відповідало індивідуальним потребам і проблемам пацієнта. Крім того, деякі пацієнти потребують додаткової медикаментозної терапії для полегшення симптомів .
Стосунки з емоційно нестабільною людиною
Стосунки з кимось, хто страждає на емоційну лабільність, можуть бути важкими та вимогливими через непередбачувану поведінку людини. Кохані люди часто відчувають нестабільність у стосунках і часто не передбачають реакції та настрою партнера, що призводить до труднощів у побудові здорових стосунків [5]. Однак є способи вирішення цієї ситуації. Перш за все, важливо розуміти, що емоційна лабільність – це хвороба, а не результат злого бажання. Підтримка та турбота про партнера є ключовими, а також уміння слухати та виражати свої почуття. Також варто звернути увагу на власні потреби та подбати про себе, не забувати про стосунки з людиною, яка страждає емоційною нестабільністю. Добре розуміння ситуації та взаємне спілкування можуть допомогти побудувати міцні та здорові стосунки [5].
Лікування емоційного маркування
Лікування емоційної лабільності – це дуже складний процес, який вимагає різноманітних методів лікування. До них відносяться психопедагогічна, когнітивно-поведінкова, діалектико-поведінкова та індивідуальна терапії [5]. Кожен з них має свої переваги та ефективність, яка залежить від індивідуальних потреб пацієнта. Ці терапії вимагають відданості пацієнта та терапевта, є довгостроковими та вимагають терпіння, але водночас вони надзвичайно цінні, оскільки дозволяють пацієнтам навчитися справлятися з емоціями та покращити якість свого життя [5]. Завдяки психоосвітній терапії пацієнти можуть отримати знання про свій емоційний стан і навчитися визначати тригери своїх емоцій. З іншого боку, когнітивно-поведінкова терапія зосереджена на зміні мислення та поведінки пацієнта з метою покращення його або її здатності справлятися з емоційно складними ситуаціями. Діалектична поведінкова терапія допомагає пацієнтам розвинути здатність справлятися з емоціями, особливо в стресових ситуаціях. Індивідуальна терапія, з іншого боку, дозволяє пацієнтам працювати з терапевтом у більш інтимній та приватній атмосфері, що може бути особливо корисним у разі емоційних проблем, пов’язаних із травмою чи міжособистісними стосунками [5].
Джерела:
- [1] https://www.pokonajlek.pl/osobowosc-chwiejna-emocjonalnie/
- [2] https://www.centrumdobrejterapii.pl/materialy/zaburzenia-osobowosci-osobowosc-chwiejna-emocjonalnieborderline/
- [3] https://www.pokonajlek.pl/osobowosc-chwiejna-emocjonalnie/
- [4] https://www.centrumdobrejterapii.pl/materialy/zaburzenia-osobowosci-osobowosc-chwiejna-emocjonalnieborderline/
- [5] https://www.pokonajlek.pl/osobowosc-chwiejna-emocjonalnie/