Дезінтегративні розлади у дітей – питання, яке заслуговує на особливу увагу через свій вплив на розвиток дитини. Ці рідкісні, але серйозні захворювання часто плутають з іншими розладами нервової системи, тому важливо розуміти, як їх розпізнати та запобігти. Метою цієї статті є розуміння дитячих дезінтегративних розладів і пошук ефективних стратегій втручання. [2]
Дитячий дезінтегративний розлад – що це?
Дитячий дезінтегративний розлад – це захворювання, яке зазвичай починає проявлятися у віці від двох до десяти років. Діти з цим захворюванням відчувають значне зниження своїх соціальних, емоційних і моторних навичок. [3]
Причини і симптоми:
За словами проф. Катажина Смуда з Ягеллонського університету, основні причини цих розладів досі невідомі, хоча багато спеціалістів припускають генетичні та неврологічні фактори [4]. Симптоми можуть включати втрату навичок мовлення, відсутність соціальної взаємодії, втрату здатності самостійно їсти або одягатися.
Дитячі дезінтегративні розлади – Симптоми
Основні симптоми дитячого дезінтегративного розладу включають:
- Значне погіршення мовних навичок: дитина може перестати говорити, не реагувати на своє ім’я або навіть перестати розуміти мову.
- Втрата соціальних та емоційних навичок: діти з ХРЗ можуть відійти від соціальної взаємодії, припинити контактувати очима та, здається, не звертають уваги на емоції інших.
- Зміни поведінки та рухові розлади: діти можуть демонструвати стереотипну поведінку (наприклад, розмахування руками), можуть відчувати труднощі з ходьбою та виконанням інших рухів, з якими вони раніше не відчували труднощів.
- Втрата навичок самообслуговування: Це може включати труднощі з прийомом їжі, використанням туалету та іншими основними видами повсякденної діяльності.
- Проблеми з пам’яттю та навчанням: діти з ХРЗ можуть забути інформацію, яку вони раніше вивчали та знали.
Симптоми CDD подібні до симптомів інших розладів нервової системи, таких як аутизм, але відрізняються передусім часом їх появи та швидкістю регресії навичок. Тому, якщо ви помітили будь-який із цих симптомів, важливо, щоб психіатр оцінив вашу дитину.
Діагностика дезінтегративних розладів у дітей
Діагностика дитячого дезінтегративного розладу (РДР) може бути складною, оскільки симптоми РРЗ схожі на симптоми багатьох інших розладів, таких як аутизм і синдром Ретта. Протягом багатьох років CDD класифікували як окремий розлад, але тепер класифікують як розлад спектру аутизму.
Діагноз ставиться на основі детального опитування батьків або осіб, які їх замінюють, спостереження за дитиною. Огляд історії розвитку дитини та детальне дослідження її/її мовних, соціальних, поведінкових здібностей та здібностей до самообслуговування мають вирішальне значення.
Процес діагностики може включати наступне:
- Медичний та сімейний анамнез: лікар або спеціаліст може поставити багато запитань про історію здоров’я вашої дитини та сім’ї, щоб зрозуміти, які проблеми можуть сприяти вашим поточним симптомам.
- Спостереження за поведінкою дитини: фахівець буде спостерігати за поведінкою дитини, щоб зрозуміти, які навички дитина втратила і які симптоми присутні.
- Нейропсихологічні тести та тести на розвиток: вони можуть включати оцінку мовних, соціальних навичок, пам’яті та інших навичок.
- Медичне обстеження: воно може включати неврологічне, генетичне чи інше медичне обстеження, щоб виключити інші захворювання, які можуть викликати подібні симптоми.
Якщо є підозра на дитячий дезінтегративний розлад, рекомендується якомога швидше направити дитину до спеціаліста, такого як нейропедіатр, психолог або дитячий психіатр, який має досвід діагностики та лікування цього типу розладу. Раннє розпізнавання та втручання мають вирішальне значення для підтримки дитини та її родини.
Стратегії втручання:
Як зазначив д-р. Януш Корчак з Інституту психіатрії та неврології, терапія має вирішальне значення в лікуванні дезінтегративних розладів [5]. Поведінкова терапія, уроки логопеда та підтримка сім’ї можуть принести користь дітям із цими розладами.
Підсумок
Дитячі дезінтегративні розлади є серйозними розладами, які вимагають негайного втручання. Тим не менш, за умови належної діагностики, підтримки та залучення дітей з цими розладами можна покращити свої навички та функціонування. [1]
Джерела
- [1]: Закон про права пацієнтів та омбудсмена з прав пацієнтів;
- [2]: Постанова Ради Міністрів про гарантовані пільги у сфері стаціонарного лікування;
- [3]: Головне управління статистики «Охорона здоров’я у 2022 році»;
- [4]: Смуда, К. (2023). «Дезінтегративні розлади дітей: огляд літератури». Нейропсихіатрія та нейропсихологія;
- [5]: Корчак, Я. (2023). «Дезінтегративні розлади дітей: стратегії втручання». Польська психіатрія.