Розлади особистості — це складна проблема, яка все ще вивчається вченими всього світу. Серед них антисоціальний розлад особистості та дисоціативний розлад особистості викликають багато суперечок і питань. Люди з цими розладами народжуються з ними? А може, вони є результатом дитячих переживань?[1]
Що таке антисоціальний розлад особистості?
Антисоціальний розлад особистості, також званий дисоціальним розладом, характеризується недостатньою прихильністю до соціальних норм і відсутністю емпатії до інших. Люди з цим розладом часто відчувають труднощі у спілкуванні з іншими людьми. [2]
Симптоми та діагностика асоціальності
Основними ознаками антисоціальності є відсутність відповідальності за власні вчинки, схильність маніпулювати іншими, імпульсивність. Діагноз базується на критеріях МКБ, які враховують різноманітність симптомів та їх тяжкість. [4]
До основних симптомів асоціальності відносяться:
- Недотримання соціальних норм: люди з цим розладом часто порушують закон і не мають почуття відповідальності за свої дії.
- Брехня та маніпуляції: вони використовують інших для власної вигоди та часто є майстрами маніпуляцій та обману.
- Імпульсивність: відсутність здатності планувати майбутнє, часта зміна рішень без урахування наслідків.
- Дратівливість і агресивність: Схильність до фізичних конфліктів, частих суперечок і бійок.
- Відсутність докорів сумління: відсутність почуття провини після заподіяння болю іншим.
- Байдужість до безпеки: часто піддає себе та інших ризику.
- Нездатність підтримувати тривалі міжособистісні стосунки: хоча ці люди можуть бути на перший погляд чіткими та чарівними, їм важко налагодити глибокі стосунки з іншими.
Діагностика:
Міжнародні діагностичні критерії, такі як DSM-5 (Американська класифікація психічних розладів) і МКБ (Міжнародна класифікація хвороб), використовуються для постановки діагнозу «антисоціальний розлад особистості». У діагностиці важливо:
- Опитування пацієнта: дізнатися історію його поведінки, стосунків з іншими людьми та можливі конфлікти з законом.
- Спостереження за поведінкою: у клінічному контексті також цінною може бути інформація від людей навколо пацієнта.
- Психологічні тести: їх можна використовувати для розуміння глибоко вкорінених моделей мислення та поведінки.
Важливо пам’ятати, що постановка діагнозу вимагає обдумування та аналізу досвідченим фахівцем. Антисоціальний розлад особистості може мати серйозні наслідки як для постраждалої людини, так і для оточуючих, тому правильна діагностика та ефективне лікування важливі.
Лікування та лікування: антисоціальна особистість
Антисоціальний розлад особистості (іноді його називають «дисоціальним розладом особистості») є одним із найскладніших і складних розладів для лікування. Хоча людям, які страждають від цієї проблеми, може здатися, що з ними важко жити, існують стратегії та методи, які можуть допомогти їм функціонувати в суспільстві.
- Індивідуальна терапія: часто використовуваний метод, який передбачає регулярні зустрічі з терапевтом. Мета — розвинути соціальні навички, навчити пацієнтів справлятися з агресією та імпульсивністю, допомогти зрозуміти наслідки своєї поведінки.
- Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ): КПТ фокусується на зміні негативних моделей мислення пацієнта. Це допомагає людям з антисоціальним розладом особистості визначити та змінити поведінку, яка призводить до проблем у стосунках і повсякденному житті.
- Групова терапія: дозволяє пацієнтам взаємодіяти з іншими людьми, які мають подібні проблеми. Вони можуть ділитися досвідом, вчитися одне в одного та працювати над формуванням соціальних навичок.
- Ліки. Хоча немає ліків, спеціально призначених для лікування антисоціального розладу особистості, деякі ліки, такі як стабілізатори настрою та антидепресанти, можуть допомогти контролювати певні симптоми, такі як імпульсивність і агресивні тенденції.
- Навчання та підтримка сімей: часто сім’ї людей з антисоціальним розладом особистості також потребують підтримки. Групи підтримки, консультації та освіта можуть допомогти сім’ям зрозуміти розлад і краще справлятися з проблемами.
- Програми відновлення: у деяких випадках людям з антисоціальним розладом особистості можуть бути корисні програми відновлення або терапія прийняття та відданості, які допомагають пацієнтам розвинути співчуття та відповідальність за свої дії.
Дисоціативний розлад особистості та антисоціальний
Хоча дисоціативний розлад особистості відрізняється від антисоціального розладу особистості, деякі особливості можуть збігатися. В обох випадках ми можемо спостерігати труднощі в міжособистісних стосунках і проблеми з ідентичністю.
Експертиза та висновки спеціалістів
За словами доктора Януша Ковальського з Варшавського медичного університету, антисоціальний розлад є одним із найскладніших. На його думку, ключем до розуміння цієї проблеми є глибокий аналіз як генетичних, так і екологічних факторів. [3]
Статистика та міжнародні звіти
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), антисоціальним розладом особистості страждає близько 2% населення планети. У Польщі, згідно з даними Міністерства охорони здоров’я, цей відсоток становить близько 1,5%.
Висновки
Розуміння та лікування антисоціального розладу особистості вимагає міждисциплінарного підходу. Співпраця фахівців різних галузей медицини є запорукою надання пацієнтам належної допомоги.
Джерела
- [1]: Державні закони та постанови
- [2]: ВООЗ, 2023. *Розлади особистості: глобальний огляд.*
- [3]: Kowalski, J. 2022. *Розлади особистості в 21 столітті.* Wydawnictwo Medyczne.
- [4]: Медична газета,* 2021. Розлади особистості в Польщі.